Вівтарна дружина

/Вівтарна дружина
Вівтарна дружина 2018-03-29T00:37:38+00:00

Коли в 90-х роках ХХ ст. в стінах храму св. Анни знову почала лунати молитва та відновилось церковне життя, з того самого моменту не лише старші особи, але передусім діти і молодь активно виявляли бажання брати участь у парафіяльному житті, зголошуючись прислуговувати під час Літургії. Ці перші несмілі кроки поокремих юнаків стали основою та фундаментом для зародження Вівтарної Дружини на парафії.

Покровителем та опікуном спільноти обрано св. Дона Боско – могутнього патрона молоді, учнів, студентів та вихователів. Отець Боско  любив молодь і хотів для неї земного і вічного щастя, хотів, аби його вихованці ставали добрими громадянами своєї країни, а також вірними і живими членами Церкви. Цей процес виховання проходив у Ораторії, яка була “для хлопців домом, що обіймає; парафією, що євангелізує; школою, яка готує до життя і подвір’ям, де зустрічаються друзі і живеться радісно”. Таким «домом» для вівтарників став храм св. Анни. І в своєму «маленькому служінні» вони послуговувались та послуговуються надалі рецептом святості, який залишив їх патрон св. Дон Боско, котрий полягає: по-перше, в радості; по-друге, в обов’язках – навчанні та молитві; по-третє, у вчинках добра і милосердя для всіх.

З того часу змінилося не одне покоління її членів. Деякі з них вже давно не прислуговують у храмі, однак надалі лишаються парафіянами храму та почесними членами  Вівтарної  Дружини і той дух спільноти  – «служити Богу та людям» – кожен з них несе на своє місце праці: Коров’як Богдан (юрист), Турянчик Святослав (програміст), Лишик Михайло (підприємець)  – і це лише маленька часточка вихованців, якими пишається парафіяльна спільнота. Не можна  оминути увагою таких гарних хлопців, як Попович Юрій, Кисіль Роман, Дідух Тарас.  Серед членів Вівтарної Дружини, були і ті, які відчули покликання до стану священичого. П’ятеро вихованців нашої спільноти на даний момент є студентами Духовних Семінарій – Остап Гоцанюк, Володимир Іванів, Дмитерко Назарій, Дмитерко Маркіян, Василь Оркуш. Вівтарник насправді на все життя залишається вівтарником, навіть якщо це земне життя передчасно обривається. Тоді він несе свою сторожу біля Господнього Престолу в Небі, як це зараз звершує Григорій Білецький.  На даний момент при храмі звершує своє служіння нова генерація хлопців, сподіваємось, що вони стануть гідною заміною своїх старших побратимів.

Якщо ти, молодий юначе, відчуваєш у своєму серці бажання стати членом  християнської спільноти, яка має на меті плекати у своїх членів правдиву побожність, любов до Господа нашого Ісуса Христа та Його Церкви, а також допомогти тобі віднайти своє покликання та місце в житті через служіння Богові та ближнім – зголошуйся до отця Ігоря Дмитерка – Провідника Вівтарної Дружини храму с. Анни.

Ось ми такі – нова генерація вівтарників