ВИСТАВЛЕННЯ ПЛАЩАНИЦІ

Головна тема богослужень Великої п’ятниці— це муки і смерть Господа нашого Ісуса Христа. В осередку величних відправ і зворушливих обрядів цього дня стоїть свята плащаниця. «Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і ароматами, в гробі новім, покривши, положив» – співаємо в тропарі Великої п’ятниці

Ця свята ікона Христа в гробі є складовою частиною обрядів вечірні Великої п’ятниці й утре­ні Великої суботи. Під час тих відправ ми особливо прилюдно вшановуємо святу плащаницю, бо на ній кривавими літерами випи­сана історія спасення людського роду. Свята плащаниця говорить нам і про строгу Божу справедливість і про безконечну Божу любов і безмежне милосердя до нас, грішних, читаємо в праці о. Юліана Катрія “Пізнай свій обряд”.

Використання святої плащаниці в богослужбах Великої п’ят­ниці й суботи так як ми її тепер почитаємо, відносно недавнє, бо має за собою заледве кількасот літ, але своїм походженням вона сягає самої смерти Ісуса Христа. Плащаниця це ніщо інше, як те простирадло чи саван, у якому було завинуто мертве Тіло Христа Господа, коли його покладено до гробу. Східна Церква у відправах Великої п’ятниці й суботи не знала плащаниці майже півтори тисячі літ і напочатку почитала у Велику п’ятницю хресне дерево, яке у IV віку віднайшла свята Єлена, мати цісаря Костянтина. Під впливом Східної Церкви почитання святого хреста у Вели­ку п’ятницю в середині VII століття перейшло до Західної Церкви, де практикується і сьогодні.

Як стверджує о. Ю.Катрій, наші побожні прабатьки, почавши співати похоронну пісню на честь Спасителя “Благообразний Йосиф”, хотіли не тільки переживати її духом, але й очима бачити його ікону зложення до гробу. Тому за тим тропарем спочатку на утреню Великої суботи, а відтак і на вечірню Великої п’ятниці приходить також через своє символічне значення і наша перша плащаниця. Почитання святої плащаниці в XVII-XVIII ст. уже стає загальною практикою і звичаєм усієї Східної Церкви.

Тепер на нашій плащаниці, крім ікони Христа в гробі, зобра­жають ще Богородицю, Йосифа з Ариматеї й побожних жінок, що брали участь у похороні Ісуса Христа. А довкола плащаниці видні­ються слова тропаря Великої п’ятниці: “Благообразний Йосиф… “.

Цього року в нашому храмі, в соборі усього духовного клиру храму і в присутності виликого числа парафіян і прихожан, традиційно виставили для почитання плащеницю. Обряд виносу й покладення плащаниці відбувався, згідно уставу, на вечірні Великої п’ятниці. Святу плащаницю виставляють для почитання аж до воскресної утрені. Перед утренею, після відправи надгробного, плащаницю заносять до святилища і кладуть на престол.

 Як читаємо в «Пізнай свій обряд» у нашому народі свята плащаниця користується справді вели­ким почитанням і любов’ю. Наші вірні дотримується у Велику п’ятницю повного посту і приступають натще до святої плаща­ниці, наче до святого причастя. До неї приходять не інакше, як на колінах і то часто аж від вхідних дверей церкви. Коло Божого гробу, зазвичай, стоїть почесна сторожа наших молодіжних організацій, подекуди навіть цілу ніч з Великої п’ятниці на суботу. Поклоніння святій плащаниці і її цілування для наших вірних це справді глибоке духовне переживання і нагода відновити свою віру в Христа й любов до Господа, що з любови до нас умер на хресті.

2019-04-26T14:34:06+03:00